Соціальне відторгнення — це процес, за якого окремі люди або групи не мають можливості повноцінно брати участь у житті суспільства: вони позбавлені доступу до освіти, праці, ресурсів та відчувають дискримінацію. Воно виступає протилежністю соціальної залученості (інклюзії) і є проявом порушення базових прав людини.

  Причини соціального відторгнення
  Упереджене ставлення або системна дискримінація — за ознаками сексуальної орієнтації, статі, віку, інвалідності, міграційного статусу тощо.
  Відсутність інфраструктури та доступу до ресурсів — наприклад, мешканці віддалених сільських або гірських територій можуть бути виключені через слабке транспортне або інформаційне сполучення.
  Комбіновані фактори: бідність, освіта, нерівність, місце проживання можуть стати перепонами для участі в житті суспільства.
  Як це стосується безбар’єрного простору
  Для створення безбар’єрного простору важливо враховувати, що соціальне відторгнення може бути не лише наслідком свідомих упереджень, але й наслідком відсутності доступної інфраструктури, ресурсів, інформації. Тобто:
  Забезпечення доступу до освіти, медицини, культурних ресурсів на рівних засадах.
  Розвиток транспортного, інформаційного, цифрового зв’язку для територій, які можуть бути віддалені чи недостатньо забезпечені.
  Усвідомлення того, що рівне ставлення + рівний доступ = основа інклюзії.
  Що таке інклюзія (соціальна залученість)
  Інклюзія означає створення таких умов, щоб кожна людина, незалежно від своїх характеристик чи обставин, могла повноцінно брати участь у всіх аспектах життя: громадському, економічному, політичному, соціальному.
  Це означає не лише усунення бар’єрів, але активні дії — надання можливостей, ресурсів, голосу та поваги до прав.