Вузькозлатка ясенева смарагдова Agrilus planipennis, також в деяких наукових джерелах ясенева смарагдова златка є небезпечним карантинним шкідником який завдає величезної шкоди ясеневим насадженням і природним ясеневим лісам.

  На даний час шкідник відсутній на території області, але в цілому, є висока вірогідність розповсюдження златки в регіонах природного поширення ясену, а також в місцевостях де його використовують в якості озеленення в міських парках і скверах.

  Коротко про шкідника. Опис комахи. Жук смарагдово-зелений, тіло вузьке і видовжене, клиновидне, яскраве, синьо-зеленого (смарагдового) кольору з металевим відблиском. Довжина тіла дорослих жуків варіює від 7,5 до 15,0 мм, дорослої личинки - 26-32мм. Зрілі личинки вершково-білого кольору, тіло плоске і широке, голова маленька, коричнева, втягнута в передньогруди, помітні лише ротові органи. Лялечка златки 10-14 мм завдовжки, вершково-білого кольору. Антени загнуті назад до основи надкрил, останні декілька сегментів черевця дещо загнуті всередину.
  Шкодочинність. Головними рослинами, на яких оселяється ясенева златка є представники роду ясен (Fraxinus sp.). В Україні найбільші площі насаджень займає ясен пенсільванський (F. pennsylvanica), якого можна побачити в гаях, парках, лісах, лісосмугах в різних регіонах України. Несуттєвого пошкодження можуть зазнавати також види дерев родів: горіх (Juglans), лапина (Pterocarya), в'яз (Ulmus). A. planipennis зазвичай має одну генерацію на рік, хоча для деяких особин може знадобитися два роки. Коли розвиток триває один рік, дорослі починають з'являтися наприкінці весни – на початку літа. Зазвичай жуки нападають на відкрито стоячі дерева, особливо на узліссях, але рідше можуть заселяти і дерева у глибині лісу.
  Ознаки пошкодження. Заселені дерева зазвичай мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. На 3-й рік зараження багато гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. D-подібні вихідні отвори та личинкові ходи можуть спостерігатися по всій частині стовбура. Для виявлення ходів необхідно видалити кору з живих дерев. З метою виявлення вогнищ ясеневої златки проводяться обстеження насаджень ясену візуально, за допомогою феромонних пасток та ловильних поясів на деревах. Всі життєві стадії цього шкідника (крім дорослих) ведуть прихований спосіб життя (яйця в тріщинах кори, личинки, лялечки, молоді жуки в корі або заболоні), що ускладнює їх виявлення.
  Тому наголошуємо всім громадянам та суб’єктам господарювання не бути байдужими та терміново повідомляти Головне управління Держпродспоживслужби в області про виявлені ознаки ураження ясеневою смарагдовою златкою продукції з деревини ясеня або ознаки розповсюдження шкідника на території виробництва, в парках, лісах!!!