При середньодобовій температурі 10°С на початку набухання і розпускання бруньок плодові дерева заселяють яблуневий квіткоїд, сірий бруньковий довгоносик, букарки, казарки. В цей час активно проявляють себе сисні та листогризучі шкідники — попелиці, медяниці, кліщі, щитівки, шовкопряди, різні листокрутки, а також гусениці золотогуза та білана жилкуватого. При середньодобовій температурі 12°С виходять личинки яблуневої горностаєвої молі, які спершу живляться в мінах на листках, а через 10–12 днів об’їдають листя зовні, оплітаючи його павутиною.

  В квітні починається залялькування гусениць яблуневої плодожерки, а через 2–3 тижні очікується виліт метеликів. За температури понад 7°С у фазу зеленого конусу дозрівають псевдотеції і літ сумкоспор збудника парші яблуні. Муміфіковані плоди слугують джерелом інфекції моніліозу. Прохолодна волога погода із температурою близько 10°С та опадами сприятиме інтенсивному розвитку моніліального опіку на кісточкових культурах, а у фазу розпускання бруньок на пагонах і листках з’являються ознаки борошнистої роси.
  Фахівці радять обстежити насадження і при перевищенні порогів шкодочинності проводити обприскування препаратами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обробки слід проводити при середньодобовій температурі вище 6°С, бажано до початку яйцекладки. ЕПШ для шкідників:
  • сірий бруньковий довгоносик — 3–5 жуків на 1 м гілок,
  • букарки — 30–40 жуків на дерево,
  • казарки — 7–9 жуків на дерево,
  • яблуневий квіткоїд — 30–40 жуків на дерево або 10–15% пошкоджених бруньок.
  Обприскування проводять комбінованими препаратами, а для відлову яблуневого квіткоїда і довгоносиків на штамбах дерев встановлюють клеєві пояси.
  Ґрунтові шкідники — дротяники, несправжні дротяники, личинки травневих хрущів — при середньодобовій температурі ґрунту 10°С переміщуються у верхні шари ґрунту і шкодять кореневій системі озимини, багаторічних трав, розсаді овочів та полуниці, особливо у молодих плодових розсадниках. Для зниження шкодочинності проводять протруєння насіння інсекто-фунгіцидними препаратами, а також агротехнічні заходи: дотримання сівозміни, лущення стерні, міжрядний обробіток, внесення добрив і знищення бур’янів.
  Підгризаючі совки, особливо старших віків, при прогріванні ґрунту до 10°С, переміщуються у верхні шари. ЕПШ: буряки — 1–2 екз./м², кукурудза, соняшник, картопля, інші просапні — 3–8 екз./м², озима пшениця — 3 екз./м². Для обробки використовують суміші фосфорорганічних і піретроїдних інсектицидів у половинних нормах із додаванням 3–4 кг/га сечовини, краще ввечері.
  Мишоподібні гризуни після холодної та сніжної зими спостерігаються у низькій чисельності — 0,5–1 жилих колоній на га. В осередках з 3–5 колоніями на га застосовують родентициди. Обробки проводять вранці та ввечері в тиху безвітряну погоду, за 3 дні до обробки попереджають пасічників у радіусі 10 км.
  При роботі із засобами захисту рослин дотримуються ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.

  Детальний прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах області у квітні 2025 року можна прочитати або завантажити за посиланням: https://vetif.gov.ua/images/Prognoz_na_04.2026.doc